Вапнування ґрунту є однією з останніх робіт у саду перед настанням зими. Мета його – підняти рівень pH ґрунту і усунути дефіцит кальцію. Коли в ґрунті дуже мало кальцію, він стає кислим, що ускладнює поглинання корінням рослин життєвоважливих поживних речовин. Таке вапнування рекомендується як для грядок, так і для землі під декоративними рослинами. Проте, варто пам’ятати, що ця процедура може бути шкідливою для деяких рослин, які потребують кислого середовища, наприклад, рододендрони, гортензії, лохина, верес тощо.
Вапнування ґрунту восени — коли і навіщо проводити?
Яке буває вапно?
Вапнування ґрунту не лише сприяє його розкисленню, але й забезпечує його необхідними для рослин елементами, що робить його якісним добривом. Після вапнування земля стає більш пухкою і краще утримує вологу у поверхневому шарі, де знаходяться корені рослин, що сприяє їх насиченню вологою в умови спеки.
Крім того, вапнування сприяє присутності корисних організмів у ґрунті, зокрема дощових черв’яків, які переробляють органічні рештки в гумус. Проте в сухому ґрунті активність корисних мікроорганізмів практично припиняється, тому важливо утримувати грядки достатньо зволоженими. Мульчування є ефективним способом контролювати вологість ґрунту.
Сьогодні в продажі можна знайти вапно різних торгових марок і складів. Вапняне борошно, яке майже на 100% складається з карбонату кальцію (CaCO3), є основним складовим. Крім карбонату кальцію, у склад може входити карбонат магнію (MgCO3). Таке добриво, відоме як доломітове борошно, вважається більш корисним для городніх культур.
Для бідних піщаних ґрунтів не рекомендується використовувати чисте вапняне борошно, оскільки такий ґрунт часто має великий дефіцит магнію. Тому у цьому випадку найкращим вибором буде доломітове борошно.
Гашене вапно (гідроксид кальцію Са(ОН)2) є ще одним засобом для вапнування ґрунту. Вважається, що воно працює швидше, ніж вапняне борошно у перші два роки після застосування. Однак з часом, після кількох процедур вапнування, ефективність цих двох складів вирівнюється.
Як і коли потрібно виконувати вапнування ґрунту?
Вапнування ґрунту є простою процедурою: достатньо просто рівномірно розподілити вапно по поверхні ґрунту, а потім ретельно перекопати верхній шар на глибину 15-20 см, використовуючи, наприклад, сапу або плоскоріз. Вапно має легку консистенцію, подібну до меленої крейди, тому важливо вибирати безвітряний день, щоб уникнути розносу вапна вітром.
Найбільш вдалим часом для вапнування ґрунту є пізня осінь, коли ця процедура дає найкращі результати. Ґрунт має встигнути до настання сезону посадок повністю вбрати в себе вапно і поступово розкиснути. Важливо пам’ятати, що після вапнування не рекомендується відразу сіяти або садити овочі. Також слід уникати змішування вапна з азотними мінеральними добривами, оскільки навесні ми зазвичай вносимо саме азотні добрива для стимулювання швидкого росту рослин.
Для ранньовесняного вапнування, яке виконується за кілька тижнів до посадок, рекомендується використовувати виключно карбонатні добрива, такі як вапняне і доломітове борошно або крейда. Не рекомендується вносити гашене вапно (оксидне добриво) навесні, оскільки кальцій в такій формі швидко потрапляє у ґрунт, що може призвести до підвищення його pH до рівня 7,2. При такому рівні pH більшість поживних речовин стає недоступними для рослин, що може негативно вплинути на їх розвиток.
Як часто й у яких кількостях слід вносити вапно?
Немає необхідності вносити вапно в ґрунт частіше, ніж один раз на два або навіть на три-чотири роки. Легкі ґрунти потребують вапнування частіше, у той час як важкі потребують його рідше. Важливо дотримуватися помірності, оскільки можна переборщити з вапнуванням, що може призвести до протилежного ефекту.
Рекомендується придбати pH-метр для ґрунту, який дозволить регулярно контролювати його кислотність та вибирати відповідні засоби для покращення якості землі на вашій ділянці.
Норма вапнування не має точних вимог. Кількість вапна, яке вноситься, залежить від кислотності ґрунту і може варіюватися від 2 до 8 кг на 10 м² грядок. Для сильнокислих та середньокислих ґрунтів норма вапнування значно вища, ніж для слабокислих. Останні потребують внесення вапна один раз на два-три роки у кількості від 0,5 до 1 кг на 10 м² грядок.
Також читайте: Мікрозелень та Ваш домашній город на підвіконні
